Ти знову мене образив

Знову мене кудись у смур і в хмар несе, А я все чекаю, до нудоти, гарних нот.... Ти вибач, але я їх уночі обкусав. О лампу бився метелик,

Коли ти повернешся додому. І гіркі мені, гіркі твої докори, Гарячий мій, упертий мій. Твоя печаль, твоя образа, Твої тривоги - ні до...

Це перше. Друге, образа близьких – це інший тип образи. Причина таких образ – нерозуміння. Ти мене не зрозумів, ти мене неправильно прочитав,...

Що ти байдужий, І мені все одно. Та й ти лукавиш, Говорячи, минуло, Відболіло серце. Це мені на зло! Не...

Мені - вітер теплий тремтить здивування вій і зворушує обличчя. Мені – радість повногруда навесні – кінець (або… Куди біжіть ви знову,.

Наприклад, я б дуже хотіла, щоб ти мене зараз підтримав, все інше ми... тому що я знову і знову ображатимуся, мій партнере,...

Іманд (28) Анна (25) Едмунд (26) Ти зовсім не ображаєшся на мене, каже вона. Чому? Іманд знизує плечима: Але ти не хочеш образити.

Ти знову у моїх руках. Ти знаєш всі образи були дарма. І я полюбив тебе раз. Напевно зможу покохати знову. Дим тих нічних скандалів, ти мене...

Ти знову кидаєш мене? - Злякано запитала я його. - Принцеса, я тут. Ти чого? - Розгублено відповів він мені і притиснувсильніше. – Я думала, що ти знову...

Але як же ти дозволяєш носити у своїй душі образи на інших людей?... Потім у новому романі Тургенєва «Напередодні» Гончаров знову побачив...

Дивись, що ти наробила, ти знову налякала дитину. На, візьми його, я тепер з ним не... Спаси тебе Господи! Дуже ти мене образив і нанугав.

Чим постійно шукати привід для чергових образ – простіше культивувати одну, вирощуючи її та примножуючи. – Ти знову, я тільки трохи почала тобі...

Ось ти знову! Сенс! Це нерозумно! Нераціонально! – моментально вийшла з берегів, вибухнула вона, дуже схоже на передразнюючи мене. Ту, з тих, старих,...

Невже ти знову про прізвище? – вигукнув дядько з переляку. - Що ж робити? Щогодинні образи... - Ах, Відоплясов, Відоплясов! що мені з тобою робити?

Невже ти знову про прізвище? — вигукнув дядько з переляку. — Що ж робити? Щогодинні образи... — Ах, Відоплясов, Відоплясов! що мені з тобою робити?

Дякую. А тепер мене послухай,— тихо сказав Петров. — Тільки давай спершу потроху,… І наплювати, коли ти знову нічого не зрозумів.

Знайду; можливо, найлютіша образа. У мене з гордовитої гримне висоти — Тоді не пропадеш ти, дар Ізори. І я мав рацію! і нарешті знайшов