Коли я гірку розлуку

Арсен Тарковський. Кора. Коли я вічну розлуку. Хлібну, як крижану ртуть, Не йди, але дай мені руку. І проводи в останню путь.

Наше кохання ми з тобою проміняли. Я – на розлуку, а я на смуток. Подібні пісні.

Чорну та міцну розлуку Я несу з тобою нарівні. Чого ж ти плачеш? Дай мені краще руку, Обіцяй знову прийти уві сні. Мені з тобою, як горе з горою.

Хвилинне забуття гірких мук. Сумний я: зі мною друга немає, З ким довгу запив би я розлуку, Кому б міг потиснути від серця руку

Настала розлука гірка година!. Пробач, мій друже! В останній раз. Тебе я до серця притискаю; Хочу сказати: не плач! - І сльози проливаю!

Хто придумав гірку розлуку, Закоханим не можна розлучатися, І прислухаючись до серця стуку, Розумію, наскільки сильно я люблю тебе!

4 вересня. 2015 р. — Прожени розлуку і до мене повернися, Я пробачу хвилини, розставання в життя, Зупинимо час, цілий світ для нас, Як я хочу вірити! Де ж ти зараз?

Що б я не робив, я не можу дістатися тебе. Розлука, розлука, ах, розлука! Це найболючіша рана з усіх, рана гіркої розлуки.

13 вер. 2017 р. — Про те, як душа мається Звідавши гірку розлуку Я розповім вам не поспішаючи Давя ногою в пісок недопалки. Про те, як марив ночами Даючи зіркам її...

23 черв. 2020 р. — Гірка розлука ⭐ Осінній сірий дощ сумно Стукає по дахах і шибках вікон,... Залишився я один, в душі зберігаючи гіркий осад.

11 жовт. 2021 р. - «ПОЛЮБИВ Я ГІРКУ РОЗЛУКУ...». Доля Бориса Корнілова У річних добірках «Известий», «Нового світу» почала 30-х вірші Бориса Корнілова...

Я винести можу розлуку З усім, що дорогоцінно мені; Я винести можу все борошно... по рідному осередку, У надіях гіркі сумніви - Все це винести я можу.

11 жовт. 2021 р. — Сергій АЛІХАНОВ ПОЛЮБИВ Я ГІРКУ РОЗЛУКУ Доля БорисаКорнілова У річних добірках Известий, Нового світу початку 30-х років вірші Бориса...

7 лист. 2019 р. - Калина червона, калина гірка. Знову мені випала розлука довга.... Я під ранок рано встану. Змерзлих ягід зберу. На душі наскрізну рану.

Покохав я гірку розлуку. Без якої ми не проживемо. Будемо пам'ятати гуркіт на вокзалі. Стурбований,. Тяжкий вокзал,. Що сказали,. Що не довели.

Любов до того, як нависла над нею хмара розлуки, була сповнена радощів, а розлука стала гіркою та сумною. Я знала: так само, як мама переживала розлуку з...

Навіть не віриться, що я можу покинути, хоч і на якийсь час, милий скит і батюшку».... кохані, знали, скільки сліз коштувала мені гірка розлука...

По землі ходив я гостем — Світ земний наш пізнавав. А тепер один і тростиною — Я креслю її овал. Гіркота гірку розлуки, Смакувати мені багато років.

Гірка. розлука. – Юля, Юля! - Розбудив мене голос мами. – Прокидайся, приїхали! – Як приїхали? Куди? – пробурмотіла я спросоння і заслонила долонею очі...