Я бачу в мареві спекотному

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Дим без вогню. Я бачу в мареві спекотному. Місто застигло своє. І я шукаю, та не знаю. Чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом. Повним порожніх машин

Дим без вогню. Я бачу в мареві спекотному. Місто застигло своє. І я шукаю, та не знаю. Чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом. Повним порожніх машин

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Дим без спеки. Я бачу в мареві спекотному місто застигло власне, І я шукаю, проте не знаю, чи є тут хтось живий, І я лечу над проспектом,...

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє. І я шукаю, але не знаю, чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом, повним порожніх машин.

Em Дим без вогню Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хтось живий І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,...

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом, повним порожніх машин, І я кричу,...

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тутхто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Дим без вогню. Я бачу в мареві спекотному. Місто застигло своє. І я шукаю, та не знаю. Чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом. Повним порожніх машин

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє. І я шукаю, але не знаю, чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом, повним порожніх машин.

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє, І я шукаю, але не знаю, чи є тут хто живий, І я лечу над проспектом, повним порожніх машин,

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє. І я шукаю, але не знаю, чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом, повним порожніх машин.

Я бачу в мареві спекотному місто застигло своє. І я шукаю, але не знаю, чи є тут хтось живий. І я лечу над проспектом, повним порожніх машин.

У ці останні миті я ясно бачу льотне поле, тьмяну обпалену спекою траву і за тонкою марлею хмар, що стоїть узеніте сонце. Я знаю, що літо вже...

Витя, здається, бачу землю. Вона витягла тремтячу руку, і я вдивився в обрій, що розпливається в спекотному мареві. Нічого там не було.

І крізь цього неяскравої штори я бачу з пароплава, як десь неподалік хлюпається озеро чи… як наше Широке. Кордони його розпливаються мареві степової спеки.